Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні була один із найсекретніших об’єктів СРСР. На території упродовж 1937-1941 років закопували тіла громадян – жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в’язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року рішенням Президії Київської міської Ради трудящих про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу.
Фактична площа «об’єкту» складала 5,3 гектари. Територію обгородили високим суцільним дерев’яним парканом, за яким збудували спостережну вежу та будинок, встановили цілодобову озброєну охорону. Від Чернігівського шосе проклали кілька під’їзних доріг. Вантажівки ГАЗ-АА (у народі – «полуторки») ночами привозили тіла розстріляних на територію спецділянки. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом.
Проте Биківнянські могили – братські, але не безіменні.
