14 травня 2026 року, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій в Українському кризовому медіа-центрі відбувся пресбрифінг «Збереження пам’яті про Биківнянський злочин: історія і майбутнє», приурочений 25-річчю установи. У заході взяли участь провідні дослідники теми злочинів тоталітарних режимів, а також представники інституцій, відповідальних за збереження пам’яті про масових політичних репресій.

Заступниця генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька наголосила, що створення Заповідника стало логічним продовженням громадської активності кінця 1980-х – початку 1990-х, коли діячі культури, журналісти, родичі репресованих вимагали, аби пам’ять про жертви комуністичного терору була збережена. Вона зауважила, що створення інституції виявилось трохи запізнілим, але важливим кроком держави, хоч і не отримало одразу належного підкріплення людським і матеріально-технічним ресурсом. Водночас Тетяна Шептицька розповіла про основні здобутки науково-дослідної, виставкової, культурно-освітнього роботи невеличкого колективу Заповідника, назвавши основні конференції, видання, заходи, проєкти й активності установи. «Заповідник у першу чергу реагував на ті виклики, які були сформовані для нього з боку суспільства, це виклики, передовсім, збереження Биківнянських могил як місця пам’яті. І це дуже важливо, що на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1941 років вибита перша черга Биківнянського скорботного списку на 18,5 тис. осіб, що дозволяє родичам мати місце для відвідування й певний спокій у душі. Інші виклики були пов’язані із суспільно-політичними процесами, що відбувалися в Україні. Активізація діяльності Заповідника збіглася в часі з процесами декомунізації та відкриття архівів, що дозволило посилити роботу і актуалізувати у суспільстві імена жертв репресій», – зазначила Тетяна Шептицька. Вона також звернула увагу на проблеми, вирішення яких потребує інституція, та окреслила стратегічні та тактичні завдання, які хотілося б реалізувати.

Окремо Тетяна Шептицька презентувала громадськості оновлений логотип та айдентику Заповідника, наголосивши на сенсах, які колектив вкладав у символіку, що має підкреслювати не лише сум за вбитими, а й стійкість українців у прагненні передати пам’ять про комуністичні злочини майбутнім поколінням і витримку на шляху боротьбі з тоталітаризмом. Вона також запропонувала суспільству поміркувати над узагальненим символом Дня пам’яті жертв політичних репресій, вказавши на барвінок як знак, що відповідає  народній традиції, а також уособлює витривалість і стійкість.

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті, установи-співорганізатора брифінгу, Володимир Тиліщак зауважив, що пам’ять про злочини сталінського режиму, є нашою силою сьогодні, адже дає розуміння про суть та сутність комуністичної тоталітарної системи. Також заступник голови УІНП пояснив, як пам’ять про злочини радянського тоталітаризму показує контраст між сьогоднішніми українським та російським суспільствами.

«Ми можемо бачити, як сьогодні в умовах війни, в Росії пришвидшуються процеси затирання пам’яті про жертв тоталітарного режиму. Тих ентузіастів, які намагалися цю пам’ять в Росії зберігати переслідують та ув’язнюють. Музеї, які були присвячені цій пам’яті активно перепрофільовують. Наприклад Музей ГУЛАГу спершу був закритий взагалі, а з цього року перевідкритий без жодних згадок про злочини комуністичного тоталітарного режиму. Це показує наскільки ми різні та чому ми повинні боротись», – зазначив Володимир Тиліщак.

До брифінгу як спікери також долучилися Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України; Андрій Когут, кандидат історичних наук, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України; Роман Подкур, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, які не лише говорили про Биківнянський злочин, важливість пам’яті про нього для сучасних поколінь, проблемні моменти в сучасній політиці пам’яті, потребу творення експозиційного майданчика на території Биківнянських могил тощо.

Брифінг можна переглянути на ютуб-каналі Українського кризового медіа-центру: https://www.youtube.com/watch?v=zMop10Zrx3w

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *