21 серпня 2026 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувся культурно-просвітницький захід «Любіть своє, ви його створили й воно належить вам», присвячений 35-й річниці відновлення Незалежності нашої держави.
Модераторкою заходу стала наукова співробітниця Заповідника Наталія Амонс. Розпочалося зібрання хвилиною мовчання у пам’ять за загиблими від російського ракетного обстрілу Києва, що відбувся напередодні.
Тетяна Шептицька, кандидат філологічних наук, заступник генерального директора НІМЗ «Биківнянські могили» з наукової роботи, підкреслила, що назва заходу «Любіть своє, ви його створили й воно належить вам» була обрана організаторами не випадково. Слова, які належали одному з найяскравіших поетів Розстріляного відродження – Михайлю Семенку, покликані не лише нагадати про значення цього покоління, частина із представників якого упокоїлась під Биківнянськими соснами. Апеляція до минулого, аналіз здобутків і прорахунків тих, хто творив Україну в 1920-х – 1930-х роках мають, на переконання Тетяни Шептицької, нагадати про велику ціну, яку український народ сплатив за самостійну державу. Тетяна Шептицька зазначила, що, попри романтизовані уявлення щодо майбутнього, наївну віру в обіцянки російських більшовиків, митці Розстріляного відродження наполегливо обстоювали українську мову й намагалися творити національну культуру навіть в атмосфері партійного диктату, цензури, репресій, і у такий спосіб закладати підвалини для подальшого духовного зростання українців і їх прагнення до незалежності. Вона підкреслила, що заповідник убачає своєю місією не лише розповідати історії людей з Биківнянського мартиролога, а й нагадувати про злочини комуністичного режиму, небезпеку тоталітаризму як системи мислення й практичних дій.
Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, академік Академії наук вищої школи України, звернув увагу на парадокси історії та наголосив на значенні 24 серпня 1991 року — дня проголошення незалежності України. Він поділився особистими спогадами про Левка Лук’яненка, автора першої редакції Акту про відновлення незалежності, який також постійно відвідував Биківню.
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Роман Подкур звернув увагу на те, що повною мірою усвідомити ціну незалежності українське суспільство змусила російська агресія проти України, яка розпочалася у 2014 році. За його словами, злочини радянського комуністичного режиму тривалий час залишалися недостатньо проговореними в суспільстві, що значною мірою вплинуло на неготовність українців до війни. Роман Подкур також підкреслив, що боротьба за незалежність України є водночас війною за самоідентифікацію та право бути українцями. Він подякував Збройним Силам України за захист держави, а також науковцям, які навіть в умовах війни продовжують досліджувати злочини комуністичного режиму.
Поетеса та волонтерка Олена Гетьманець порушила питання збереження людського, культурного й наукового потенціалу держави. Особливо болісними, на її думку, є втрати людей, які могли б і надалі працювати задля розвитку української культури та науки. Вона висловила сподівання, що пам’ять про українських героїв зберігатиметься й надалі: «Якщо ми не будемо забувати своїх героїв і того, чого вартує нам наша незалежність, нам вдасться її зберегти», – підсумувала поетеса.
Мистецьку частину заходу представили виступи поета, прозаїка, видавця, громадського діяча та ветерана російсько-української війни Сергія Пантюка, актора, поета та офіцера ЗСУ Дмитра Лінартовича, поетеси, бардеси та волонтерки Лілії Батюк-Нечипоренко, а також есеїста, прозаїка, поета, художника та офіцера ЗСУ Анатолія Дністрового.
Наприкінці заходу Тетяна Шептицька наголосила, що важливо, аби до людей, похованих у Биківнянському лісі, приходили як до живих, пам’ятаючи їх не лише як жертв репресій, а як особистостей, що мали власне життя, характер, мрії та сподівання, професійні досягнення. «Страшенно важливо, щоб тут так само звучало сучасне українське слово — мистецьке, наукове, музейне… Щоб вони там, де зараз їхні душі перебувають, бачили, що про них не забули, до них приходять, що українська справа продовжується попри все, що українцям довелося пережити у ХХ і ХХІ століттях», – зазначила Тетяна Шептицька.
Завершилася подія екскурсією новою виставкою Заповідника «Зберігаючи пам’ять…Биківня».
