14 грудня 2022 року відбулась онлайн-лекція «Польська операція НКВС на Київщині», яку прочитав учений секретар Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Валерій Філімоніхін. Захід відбувся у рамках співпраці Заповідника і КЗК «Музей пропаганди» Хмельницької обласної ради (м. Шепетівка).
Під час лекції слухачі дізнались про походження абревіатури ПОВ, пов’язаної з існуванням Польської організації військової, яка повністю припинила свою діяльність у 1921-1922 рр., а на Київщині ще раніше. В. Філімоніхін підкреслив, що т.зв. «Справа ПОВ» була сфабрикована чекістам з ДПУ/НКВС УСРР у 1933 р. на тлі згортання політики коренізації. Лектор також ознайомив із причинами сталінських репресій проти польського населення України у 1930-х рр., детальніше зупинившись на структурі оперативного наказу НКВС СРСР № 00485, спрямованого на ліквідацію т.зв. «диверсійних, шпигунських груп та організацій ПОВ».
В. Філімоніхін наголосив, що за наказом №00485, яким грубо порушувалось тогочасне радянське законодавство, було уведено в дію позасудовий орган, який відіграв величезну роль у розгортанні Великого терору. Комісія при НКВС СРСР у складі наркома внутрішніх справ М. Єжова і генерального прокурора А. Вишинського (так зв. «вища двійка» або «московська двійка) без обмежень виносила смертні вироки представникам польської спільноти, що, на думку лектора, дозволило деяким історикам говорити про ознаки геноциду в цих процесах. Водночас він звернув увагу, що у рамках виконання «польської операції» НКВС жертвами терору також ставали представники інших етносів.
Лектор навів документальні дані про кількість польського населення, страченого в Україні й на Київщині у 1937 – 1938 рр., зауваживши, що апофеозом терору проти національних меншин став оперативний наказ НКВС СРСР №00606 від 17.09.1938 р. «Про створення особливих трійок для розгляду справ на арештованих у порядку наказів НКВС СРСРС № 00485 та інших». Засідання «особливої трійки», за словами В. Філімоніхіна, також проходили зі значними процесуальними порушеннями, а засуджені ними до розстрілу гинули навіть без ознайомлення з вироком.
