Ніч з 25 на 26 лютого 1938 року була однією з найтрагічніших сторінок в історії греків міста Києва. Саме в цю ніч у київських в’язницях НКВС розстріляли найбільш активну групу грецької спільноти столиці, людей, що стали до певної міри рушіями суспільно-політичного та культурно-просвітницького життя грецької громади.
25 лютого 2025 року за ініціативи Федерації грецьких товариств України на території колишньої спецділянки НКВС у Биківнянському лісі, де була захороненні тіла репресованих греків, відбулась екскурсія, яку провів начальник відділу науково-освітньої, організаційної та памʼяткоохоронної роботи Микола Бривко. Він розповів не тільки про історію самої спецділянки і здійснення масових політичних репресій у добу Великого терору, а й про каральну операцію НКВС, спрямовану проти громадян грецького походження. Микола Бривко проаналізував причини появи директиви наркома СРСР № 50125 від 11 грудня 1937 року про проведення «грецької операції» та її наслідки для греків Києва.
Наприкінці екскурсії відбулося покладання квітів до братської могили Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років.
26 лютого 2025 року у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція «Грецька операція НКВС у місті Києві. Історичні факти та живі історії».
З вітальним словом виступив директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, який зазначив, що здійснення «грецької операції» НКВС – це не просто історичний факт, а доказ тієї геноцидальної політики московського режиму, що триває і сьогодні. На його думку, в цьому контексті дуже важливо нагадати про чинення акту злочину проти грецької етнічної групи в Україні та загалом розкривати маловідомі загалу сторінки історії, протистоячи у такий спосіб російським міфам й пропаганді.
У своїй лекції Микола Бривко розповів про життя греків у 1920-1930-тих роках, зокрема мешканців Києва, які були не тільки громадянами СРСР, а й підданими Греції, представляли різні професійні групи від робітників та кустарів до, наприклад, лікарів. Лектор зробив акцент на антигуманному характері більшовицького режиму, зауваживши, що знищуючи тисячі і тисячі безвинних людей та ховаючи їхні тіла на таємних спецділянках (могильниках), радянська влада насаджувала страх в суспільстві, провокувала зречення від коріння, національної само ідентифікації, стимулювала безпам’ятство.
Також із промовою виступив голова ФГТУ Степан Махсма, який наголосив на тому, що в кожному населеному пункті компактного проживання греків репресивна машина знищувала їх як так званих «ворогів народу». Він підкреслив, що дії сучасних окупантів дуже нагадують злочини радянського режиму. Очільник Ради громадських об’єднань національних спільнот при ДЕСС Олександр Хара підкреслив те, що репресії проти грецької інтелігенції, що жила в Україні, є схожими із трагедією українського Розстріляного Відродження, адже вони пришвидшили процес русифікації грецької громади і, як наслідок, спричинили загрожене становища грецької мови на теренах колишнього СРСР.
Дякуємо за надані світлини: Богдану Пошивайло (Національний музей Революції Гідності); Вікторії Саравас (Федерація грецьких товариств України).
