Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» започатковує цикл інтелектуальних бесід ««Биківнянський злочин: пошук правди, пам’ять». У розмовах з українськими істориками, архівістами, громадськими діячами планується обговорити широке коло питань, пов’язаних із Биківнянською трагедією: від передумов формування терористичної політики СРСР, логіки дій тоталітарної системи до специфіки роботи з архівно-кримінальними справами репресованих.
Цей цикл бесід покликаний не лише деталізувати малознані сторінки періоду масових політичних репресій, а й актуалізувати для українського суспільства теми відповідальності за злочини комуністичного минулого й формування сучасної політики пам’яті.
Перша зустріч відбудеться 5 серпня 2022 року з нагоди Дня пам’яті жертв Великого терору. Начальник науково-дослідного відділу Заповідника Олена Полідович і науковий співробітник Микола Бривко розкажуть про те, як відбувався пошук правди про Биківнянські поховання, що впливало на діяльність радянських урядових комісій, якими доказами Биківнянського злочину оперують науковці.
Модератор зустрічі – заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька.
Приєднатися до бесіди можна о 12:00 на платформі Zoom
Meeting ID: 721 036 6899
Passcode: FS9xQh
ДОВІДКОВО
5 серпня традиційно вшановують День пам’ять жертв Великого терору 1937-1938 рр. Початок Великого терору позв’язують з затвердженням 31 липня 1937 р. Політбюро ЦК ВКП(б) проекту оперативного наказу № 00447 НКВС СРСР «Про операцію з репресування колишніх куркулів, кримінальників й інших антирадянських елементів». Відповідно до цього наказу масові розстріли громадян СРСР почалися саме 5 серпня 1937 р., в Києві – 3 серпня 1937 р. Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. За приблизними оцінками істориків під час Великого терору 1937–1938 рр. в Україні засуджено не менше 200 тис. осіб, більшу частину з яких було розстріляно.