19 травня 2024 року в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій, вшановуючи усіх постраждалих від комуністичного тоталітарного режиму.
Для громадян, які в цей день відвідають Міжнародний меморіал жертв політичних репресій 1937 – 1941 років для вшанування пам’яті невинно убієнних, вхід на територію буде відкритий з 12:30.
О 13:00 відбудеться презентація виставки «Розстріляна палітра» (біля Центрального входу в Заповідник).
О 14:00 заплановано проведення Міжрелігійного молитовного заходу на вшанування жертв комунізму. У ньому візьмуть за участь учасники Всеукраїнської ради церков, духовні лідери, представники релігійних організацій і громадськості.
Також у заході візьмуть участь представники органів влади, громадськість:
Ростислав Карандєєв, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України;
Віктор Єленський, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
Антон Дробович, голова Українського інститут національної памʼяті;
Андрій Шевченко, представник Світового конгресу українців.
У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачів просимо скористатися найближчими укриттями (підземні переходи по Броварському проспекту, Биківня – 2, Биківня – 3).
Захід організується Українським інститутом національної памʼяті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили», Світовим Конгресом Українців.
Виставка «Розстріляна палітра» висвітлює масові політичні репресії у мистецькому середовищі та знайомить із творчими здобутками і долями окремих представників образотворчого мистецтва, розстріляних упродовж 1937-1938 років у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі. 8 інформаційних стендів розповідають про життєвий шлях Михайла Бойчука, Софії Налепинської, Івана Падалки, Василя Седляра, Івана Липківського, Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Костянтина Кржемінського, Миколи Касперовича, їх мистецькі ідеї та внесок в українську культуру. Відвідувачі виставки також дізнаються, що стало підставою для арештів митців, хто допитував художників і як з них «витискали» свідчення, хто опікувався посмертною реабілітацією, що сталося із їхньою творчою спадщиною.