Завдяки зусиллям громадськості, родичам репресованих, численним публікаціям в пресі, оприлюдненню свідчень очевидців, 5 грудня 1988 року Прокуратура УРСР порушила кримінальну справу № 50-0092.
За результатами проведеного слідства офіційно встановлено, що у 19 і 20 кварталах Биківнянського лісу у 1937-1941 роках проводились таємні поховання осіб, розстріляних у київських в’язницях НКВД УРСР. Справу закрили у 2001 році.
Серед тих, хто знайшов спочинок під Биківнянськими соснами – художники й письменники, священики й науковці, селяни й робітники, актори й інженери, композитори й держслужбовці, вчителі і студенти, домогосподарки і пенсіонери.
Биківнянські могили – братські, але не безіменні.
