27 жовтня 2016 року, в річницю розстрілу письменника Майка Йогансена, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, говорячи про символічну знаковість дат підкреслив, що кінець жовтня – початок листопада загалом є трагічним періодом для української культури, адже розстріли представників національної еліти, що тривали у цей час, як у Сандармоху, так і в Києві, вимірюються десятками й десятками прізвищ. Він зазначив, що метою виставки «Слово, обірване у Биківні» стало прагнення повернути представлені на ній імена до наукового обігу та людської пам’яті, щоб Биківнянські могили асоціювались в уявленні громадян з конкретними постатями, персональними історіями й трагедіями. Богдан Біляшівський також подякував за сприяння і співпрацю тим науковим та архівним установам, чиї матеріали було використано при підготовці виставки.
Ростислав Семків, в.о. директора Українського інституту книги, у своєму виступі зауважив, що покоління «Розстріляного відродження» демонструє розлогу особливостей яскравих особистостей – від авангардистів до традиціоналістів, відзначається поетичними експериментами, багатством прийомів і знахідок. Перші спроби повернути їх спадщину великому загалу, відновити чесні імена замордованих літераторів належали українській еміграції, зокрема, й видавництву «Смолоскип», завдяки якому побачили світ років після мовчання й забуття творів М. Хвильового. Попри те, що сучасні літературознавці й історики складають значних зусиль до перевидання творів М. Йогансена. М. Семенка, Я. Савченка, залишається багато ще неопрацьованого архівного матеріалу, текстів, які потребують поширення. Р.
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Юрій Ковалів загадав літературну дискусію 1925-1928 років, учасники якої міркували над шляхами подальшого розвитку не лише літератури, а й України. Виступаючи звернув увагу присутніх і на початку репресій щодо української інтелігенції, призначення, за яким задумом комуністичного режиму мало бути знищення або максимального знекровлення українства. Життєві долі багатьох представників покоління «Розстріляного відродження», за його висновком, показують згубні слідки співпраці українців з окупаційними режимами.
Заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Володимир Бірчак на своєму виступі звернув увагу на ті складнощі, які доводиться долати, аби правда про криваві злочини тоталітарної системи стала відомою. Зрештою, не так і давно режим В. Янукович намагався засекретити акти про розстріли, що зберігає архів СБУ, максимально ускладнити доступ до них науковцям. І тільки після перемоги Революції гідності, після ухвалення пакету декомунізаційних законів вдалося підняти завісу секретності щодо «Великого терору». ГДА СБУ, за словами В. Бірчака, відкритий для співпраці з науковцями, сприятиме подальшій появі подібних виставкових та дослідницьких проектів.
Перед присутніми також виступили завідувач Державного архіву друку Книжкової палати України імені Івана Федорова, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька. Молоде покоління митців в особи представника видавництва «Смолоскип», поета Олега Коцарева та поетки Дарини Гладун прочитали вірші М. Йогансека, М. Скуби, М. Семенка.
Учасники заходу поклали квіти та поставили лампадки до Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років.
