19 березня 2024 р. Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» провів онлайн-зустріч із кандидатом історичних наук, дослідником державного терору радянської доби Романом Подкуром. Бесіда відбувалася в рамках проєкту «Биківнянський злочин: пошук правди, пам’ять».
Тему дев’ятої бесіди циклу визначила потреба розібратися, чим була викликана поява у радянському суспільстві «доносів», яку роль вони відігравали у репресіях періоду Великого терору і чи дійсно мали масовий характер. Відповісти на ці запитання допомогли запропоновані науковцем термінологічні визначення та своєрідна класифікація «доносів» – від родинних і побутових до «професійних» і публічних.
Під час зустрічі Роман Подкур провів порівняння між «доносами» і донесеннями, які складалися таємними співробітниками НКВС («сексотами») на виконання свого основного завдання – повідомляти про розмови і поведінку окремих людей та їхнього оточення. Дослідник зауважив, що цими донесеннями наповнювались наглядові справи осіб, що потрапили до «оперативної розробки». Саме такі матеріали могли стати підставою для арешту людини як під час Великого терору 1937–1938 рр., так і в інші періоди радянської історії.
Стосовно ж доносництва, Роман Подкур зауважив, що це явище, існування якого безпосередньо залежить від запиту з боку держави. «У радянському суспільстві влада відкрито закликала, а то й змушувала громадян доносити про всі підозрілі дії», – зазначив науковець. При цьому, основним маркером, який перетворював банальну скаргу на корисний для чекістів «донос», був ідеологічний.
На завершення, дослідник акцентував увагу на тому, що «рівень доносительства напряму залежить від мікроклімату держави, а запит на «доноси» політичного характеру є ознакою державного терору – системи, яка створює атмосферу тотального страху і, як наслідок, потребу у виживанні.
Заповідник щиро дякує Романові Подкуру за змістовну розмову та глибокий аналіз суспільних процесів.Переглянути відео зустрічі можна на Ютуб-каналі Заповідника:
