21 березня 2017 року Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили” Богдан Біляшівський та заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька провели лекцію-зустріч зі студентами та викладачами Навчально-наукового Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету.
Богдан Біляшівський охарактеризував загальне суспільно-політичне тло доби “Великого терору”, вказавши основні причини здійснення радянським керівництвом масових політичних репресій щодо власного народу у мирний час. Він також розповів присутнім про діяльність, повноваження та склад “позасудових” і “судових” органів – “Вищої двійки”, обласних трійок НКВС, виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР, звернувши увагу не лише на протиправні дії співробітників НКВС, методику розправи із заарештованими, а й на абсурдні звинувачення, за якими здійснювались розстріли. Богдан Біляшівський поінформував про історію створення та особливості функціонування спецділянки НКВС у Биківнянському лісі, куди й привозили тіла жертв розстріляних у Києвідля таємного поховання. Він підкреслив, що сталінський терор охопив усі соціальні верстви тогочасного українського суспільства і представників ледве не всіх національних меншин, що проживали в Україні. На думку Б. Біляшівського, знання про злочини тоталітарного режиму потрібні сучасним поколінням українців не лише для неповторення подібного у майбутньому, а й для того, щоб убезпечити себе від маніпулювання історичними фактами й постатями, яке в час інформаційної війни стало одним із знарядь боротьби з нашою державою.
Тетяна Шептицька присвятила свій виступ представникам української культурної, адміністративної, наукової еліти, які були репресовані у 1937-1938 роках та поховані у Биківні.
Лекція супроводжувалась показом документального фільму «Місце пам’яті – Биківня» (режисер – Ірина Шатохіна, автори сценарію – Ірина Шатохіна, Юрій Шаповал). Після демонстрації фільму Б. Біляшівський та Т. Шептицька відповіли на питання присутніх. Студентів і викладачів передовсім цікавила специфіка роботи з архівними документами, стан їх доступності на сучасному етапі, проведення на території Заповідника археологічних досліджень та кількість репресованих, похований на території Биківнянського лісу.
