Уперше пам’ять жертв політичних репресій 1937-1941 років масово вшанували у Києві 15 липня 1988 року. Тоді велелюдне зібрання пішою ходою пройшло від станції метро «Лісова» (тоді ще «Піонерська») до могил закатованих у Биківнянському лісі із вимогами розповісти правду про злочини сталінізму. Цей мітинг започаткував проведення Биківнянських поминальних днів, які згодом стали традиційними.
Упродовж кількох десятиліть Биківнянський ліс відвідують родичі жертв репресій, журналісти, громадські активісти, небайдужі громадяни. Приходять родинами і поодинці, приносять фотографії із сімейних альбомів, покладають квіти, оздоблюють рушниками сосни, мовчки розмірковують про події минулого. Людська пам’ять – найцінніша, бо поки суспільство не забуває, що з ним відбувалося, воно живе.
Цим відеороликом ми хочемо нагадати, як відбувалися Дні пам’яті жертв політичних репресій у минулі роки, показати, якими згуртованими ми можемо бути у важливих питаннях, як біль і туга здатні перетворюватись на світло і стійкість…
У відеоролику використані фотоматеріали НІМЗ «Биківнянські могили», фотографів Володимира Жидченка, Олександра Кузміна, художника і дизайнера Романа Власюка, журналіста і громадського діяча Георгія Лук’янчука та Ігоря Даниляка.