17 травня 2024 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася лекція «Імена, викреслені з афіш», присвячена репресіям 1937 – 1938 років у театральному середовищі підрадянської України. Про акторів і режисерів, які стали жертвами сталінського терору, розповідала Олена Полідович, начальник науково-дослідного відділу Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Захід було організовано до Дня пам’яті жертв політичних репресій в Україні.
Під час лекції Олена Полідович проаналізувала, як в умовах тотального контролю з боку більшовицької влади жило й видозмінювалось театральне мистецтво – від творчих експериментів Леся Курбаса до суцільної стандартизації з переходом до так званого соцреалізму.
Основну увагу лекторка приділила долям яскравих представників театрального мистецтва, які знайшли свій останній спочинок у Биківнянському лісі: хореографа і актора Василя Верховинця, театрознавця Олександра Кисіля, театрального критика Йони Шевченка, одного з організаторів українського оперного театру Сергія Каргальського, учнів Леся Курбаса Януарія Бортника та Бориса Дробинського, актора театру і кіно Степана Шагайди, директорів київських театрів Кирила Гетьмана та Івана Яновського.
Відповідаючи на запитання відвідувачів щодо звинувачень театральних діячів, зафіксованих у документах архівно-кримінальних справ, Олена Полідович наголосила на політичному характері інкримінованих «злочинів» і масових фальсифікаціях, до яких вдавались радянські репресивно-каральні органи.
Під час лекції окрему увагу було відведено Биківнянським похованням на території «спецділянки НКВС УРСР» – найбільшого могильника жертв сталінського терору в Україні, на місці якого постав Міжнародний меморіал жертв тоталітаризму 1937 – 1941 років.
